4G в Украине: наверстывая упущенное время. Что получат потребители?

Украинская правда

Україна на крок наблизилася до впровадження стандарту зв'язку, який давно став реальністю у цивілізованих країнах та навіть тих, де панує тоталітарний режим (Північна Корея), чи роками не вщухають військові конфлікти (Сирія, Ірак).

Ми на десяток років запізнилися із впровадженням повноцінного 3G 2015-му, і ось тепер надолужуємо згаяне, впроваджуючи зв'язок четвертого покоління.

Причина такої затримки у розвитку — монополізація частот колишньою владою. Узурпація ринку послуг зв'язку "Укртелекомом", який належить Рінату Ахметову, призвела не просто до застою у галузі.

Відсутність можливостей для розвитку вдарила по всім гравцям — і мобільним операторам, які стали заручниками штучного стримування прогресу, і споживачам послуг, які були позбавлені можливості користуватися більш-менш якісним та швидким інтернетом.

Постраждала і держава. Фінансово — недоотримала вигоди від продажу частот, і репутаційно — бо лишалася аутсайдером у відповідному сегменті.

Інша причина відтермінування запуску 4G — це брак частотного ресурсу. Тривалий час частоти розподілялися хаотично, і в результаті виявилося, що різні компанії володіють нерівноцінними смугами в різних діапазонах.

Ще одна проблема — відсутність можливості для проведення рефармінгу частот — обміну частотами між операторами, щоб отримати суцільні ділянки спектра, що істотно полегшило б запуск і налагодження мереж.

Як результат: у 2016 році вже після впровадження зв'язку третього покоління, за даними аналітичної компанії Open Signal, Україна посідала лише 66-е місце за швидкістю мобільного інтернету у світі.

Чи зміниться ця ситуація кардинально у кращому напрямку і, головне, коли саме це станеться із впровадженням нового стандарту зв'язку?

Від відповіді на це питання залежить не лише наявність якісної послуги для кожного конкретного користувача послуг, але й перспектива розвитку всієї галузі.

Адже із нинішньою пенетрацією (проникненням інтернету) та можливістю доступу операторів мобільного та фіксованого зв'язку до об'єктів інфраструктури ми і далі можемо лишатися аутсайдерами у сфері новітніх технологій.

Тендер на продаж частот у діапазоні 2600 МГц, який є лише першим етапом у процесі запуску 4G, відбувся спокійно, без особливих сюрпризів з боку учасників торгів —найбільших гравців українського ринку компаній компанії Vodafone Україна, lifecell та Київстар.

Утім і змагалися вони за частоти, що підходять лише для посилення покриття у місцях значного скупчення користувачів, тобто у містах-мільйонниках.

На наступному тендері, що має відбутися навесні, будуть виставлені на торги частоти у діапазоні 1800 МГц, який є найпопулярнішим діапазоном 4G у світі, адже підтримується більшістю смартфонів та підходить для покриття населених пунктів із населенням більше 10 тисяч осіб.

Також ці частоти найбільш привабливі для операторів з точки зору розвитку технологій.

Проте, через хаотичне розподілення частот на початку розвитку мобільного зв'язку в Україні, сьогодні найпривабливіший діапазон 1800 МГц виглядає як клаптикова ковдра, і щоб запустити нову технологію, потрібно провести рефармінг — перерозподіл частот мобільних операторів. Сьогодні оператори передали регулятору частоти із правом пріоритетного викупу, який відбудеться під час тендеру.

Третій тендер — змагання за більш низькі частоти (в діапазоні 800 МГц), які мають вивільнитися з-під аналогового мовлення. Вони дозволять здійснювати широке покриття, у тому числі надавати послуги у місцях зі складним рельєфом. Також очікується, що в цих діапазонах збільшиться кількість претендентів. Не виключена й поява абсолютно нових гравців на цьому ринку.

Обов'язкова вимога до всіх переможців тендеру — дотримання ліцензійних умов. Строк дії ліцензій для частот 2600 МГц та 1800 МГц — 15 років.

Переможці тендерів мають виконувати особливі умови користування смугами радіочастот. Зокрема, для частоти 2600 МГц протягом п'яти років із дати початку дії ліцензії оператори повинні забезпечити отримання дозволу на експлуатацію радіоелектронних засобів, що передбачатиме використання усієї смуги радіочастот, визначеної у ліцензії, у всіх регіонах України із застосуванням радіотехнології.

В особливих умовах користування смугами радіочастот (для діапазону 1800 МГц) зазначається, що переможці тендеру зобов'язані забезпечити можливість отримання послуг з використанням радіотехнології з дати початку дії ліцензії:

— протягом 12 місяців не менше 90% населення кожного обласного центру України;

— протягом 42 місяців не менше 90% населення кожного населеного пункту із населенням більше 10 тисяч осіб.

У випадку невиконання або порушення ліцензійних умов НКРЗІ має право анулювати видану ліцензію. Однак таке рішення може бути оскаржене в суді, як це, наприклад, було з рішенням НКРЗІ про анулювання ліцензії ТОВ "ММДС – Україна".

До речі, саме ця компанія отримала від операторів понад 500 млн грн як конверсію за частоти, які вона фактично привласнила у 2011 році за допомогою непрозорої процедури та не використовувала. В результаті, витративши сім років тому на ці частоти 3,4 млн гривень, компанія отримала за них у 147 разів більше.

Чи могла б НКРЗІ зменшити такі апетити приватної компанії, що належить Ахметову, та не схвалювати суму конверсіїпитання відкрите. Проте результат відомий: віддавши вказану суму лише за право володіти частотами, оператори будуть економити на розвитку інфраструктури, тим самим сповільнюючи темпи запуску справді швидкого зв'язку.

Загалом після першого тендеру бюджет країни поповнився на 2, 456 млрд грн. Ще близько 4 млрд грн за частоти оператори заплатять після другого тендеру.

Що стосується звичайних користувачів, то для них 4Gце низка переваг. У першу чергу це швидкість зв'язку, його надійність, безперервність, можливість обробки великого об'єму інформації.

Проте аби отримати доступ до послуги, як тільки оператори будуть готові її надати, користувачі мають виконати низку вимог.

Зокрема, перевірити у налаштуваннях, чи підтримує смартфон "четверте покоління" зв'язку, а також змінити сім-кратку на картку USIM. Обмін оператори мають здійснювати безкоштовно.

Утім розраховувати на надшвидкий та якісний інтернет всюди українцям поки не варто. Адже сьогодні безперервність оператори не можуть забезпечити навіть для голосового зв'язку, а тому суцільне покриття із впровадженням 4Gперспектива не одного дня.

Окремий поштовх до розвитку галузі має дати і законодавчий орган. Своєї черги у Верховній Раді вже кілька років чекає проект закону про радіочастотний ресурс, що спрямований на забезпечення впровадження в Україні сучасних радіо технологій, спрощення умов користування радіочастотним ресурсом України, зменшення регуляторного впливу держави на відносини у даній сфері.

Також має бути схвалений проект закону про електронні комунікації. Їх прийняттяце можливість проведення подальшого аудиту виданих частот та впорядкування галузі.