Почему власти скрывают дату

Украинская правда

130 мільйонів фунтів стерлінгів в рік дають економіці Лондона відкриті дані від "Транспорт для Лондону" TfL (дані з GPS-навігаторів, розклади руху громадського транспорту, дані про стан повітря, доріг та інші).

Такі результати дослідження, проведеного консалтинговою компанією "Делойт" та оприлюдненого в середині жовтня 2017 року.

Вже більше 600 додатків використовують ці транспортні дані, а додатки на їх основі слугують 42% мешканцям міста. Серед додатків — мапи, системи відслідковування руху громадського транспорту, велосипедні маршрути та багато іншого.

Звідки 130 мільйонів фунтів? Це створення нових сервісів, розробок, робочих місць, це зекономлений час для планування подорожей, поїздок, це прибуток для комерційних додатків та розробників. Все має свою ціну і вимірюється.

Дані публікуються, сервіси, продукти створюються, в тому числі і платні, бізнес має нові можливості для розвитку, стартапи, інновації — основу для розвитку.

Дані і привілеї

В українських реаліях доступ до даних, які можна використати з комерційною метою (як це передбачає Закону України "Про доступ до публічної інформації"), почасти — не право, а привілей.

Досі в владних кабінетах привласнюють собі інформацію, дані, які отримують, створюють, не розуміють важливості передачі даних, коли укладають договори з зовнішніми компаніями щодо надання інформаційно-комунікаційних послуг, розробки, впровадження баз даних, програмних продуктів, які генерують, створюють чи передають дані.

"Якщо потрібно, прийдуть до мене і візьмуть", "Та вони будуть продавати мої дані, заробляти на них гроші!", "Чому я повинен/повинна працювати на бізнес?". Це лише частина тих відмовок, які чуєш у владних кабінетах, коли приходиш говорити про відкриття даних і надання РІВНОГО доступу до них.

Нерозуміння важливості та цінності (збереження часу, адміністративних витрат, коштів, прибуток тощо), небажання втратити монополію на дані (хоча це абсурдно, адже дані — це надбання громадськості, бо створені, підтримуються за кошти платників податків), відвертий саботаж, відсутність достатнього рівня кваліфікації, мотивації — все це гальмує розвиток ринку відкритих даних в Україні. Особливо це відчувається на локальному рівні.

В країнах ЄС, США дані — це сировина, яка повинна використовуватись на повну потужність як урядом, так і бізнесом. Така політика вже дає свої результати. Звичайно, відкриті дані без перебільшення надважливі для підзвітності та прозорості уряду на різних рівнях. І тут теж є ринкова цінність даних, яка полягає у прийнятті рішень на основі даних, виявленні порушень у витрачанні коштів, що веде до збереження коштів.

До прикладу, в Україні є хороші приклади, такі як система публічних закупівель Prozorro та Єдиний портал публічних фінансів. Якщо ж відійти від бюджетних даних та даних про закупівлі і поглянути на дані, які вкрай потрібні для розвитку бізнесу та інновацій, особливо, на місцевому рівні (комунальне майно, землі, транспорт, криміногенні дані, екологічні, нерухомість, будівництво тощо), то тут неоране поле для роботи.

Технічний директор української компанії Easy Way Іван Шерстюк (системи пошуку маршрутів громадського транспорту), під час нашої останньої розмови сказав, що нам до таких результатів, як в Лондоні, — наче до неба. Адже компаніям, які хочуть створювати сервіси для громадян, важко отримати доступ до транспортних даних в містах.

Зокрема, є такі представники бізнесу, які займаються встановленням та обслуговуванням GPS-навігаторів на рухомому складі перевізників, однак не віддають безкоштовно динамічні дані для повторного використання.

Місцева влада, як от в Івано-Франківську, у відповіді на електронну петицію щодо отримання доступу до даних GPS каже, що згідно договору з компанією доступність даних для безкоштовного використання комерційними структурами не передбачена. Тобто, якщо в Лондоні транспортні дані доступні для розвитку бізнесу в місті, то в українських реаліях — ні, або не для всіх.

Хоча, за своєю суттю, ці дані є громадськими та суспільно важливими. На думку Івана Шерстюка, через компанії, домовленості, які закривають доступ до даних, а також досить низький рівень компетенцій щодо роботи з форматом транспортних даних GTFS та відкритими даними працівників міськрад, відповідальних за транспорт, ми безнадійно відстаємо від Лондону.

Якщо б відкрити дані підтримувати їх актуальність, то можна було б говорити про розвиток бізнесу на їх основі. Google, наприклад, міг би використовувати ці дані для своїх мап.

А Європа рахує

"Якщо б мені потрібно було висловити свою думку про цифрове майбутнє Європи чи цілого світу, то я зміг би це зробити одним словом: дані". Так сказав Андрус Ансип, віце-президент Єврокомісії з питань Єдиного ринку цифрових технологій.

І це правда, адже і Європейський Союз, і Сполучені Штати Америки розуміють цінність даних не тільки для підзвітності та прозорості уряду, довіри громадян, а й для розвитку економіки (більше про маркетингову цінність відкритих даних можна дізнатись з підбірки Open Data Institute).

Інтерес євроурядовців до маркетингової цінності даних проявляється не тільки на словах. Вони намагаються зрозуміти, яким є ринок відкритих даних в Євросоюзі. Так, в дослідженні впливу повторного використання відкритих даних в Європейському Союзі, що було проведено в 2015 році, йдеться, що між 2016 і 2020 роками ринок відкритих даних збільшиться на 36,9% і до 2020 року становитиме 75,7 млрд євро (мова йде про 28 країн-учасниць ЄС та країни, що входять до Європейської асоціації вільної торгівлі EFTA (Норвегія, Ісландія, Ліхтенштейн, Швейцарія).

Також до 2020 року прогнозується створення 100 тис. робочих місць, безпосередньо пов'язаних з відкритими даними. Загальна сума збережених коштів для вказаних країн від відкриття та використання даних прогнозовано становитиме 1,7 млрд євро.

Окрім того, є й інші показники впливу відкритих даних: це збереження життів (1 425 життів щороку завдяки швидшому реагуванню на нещасні випадки, приїзду швидкої тощо), а також 629 мільйонів годин непотрібного очікування на дорогах ЄС.

Вплив використання даних вимірюється за такою метрикою: розмір ринку відкритих даних і його частка в ВВП (тут вираховується обумовлена даними система прийняття рішень та створені на основі відкритих даних продукти та сервіси), кількість створених робочих місць, збережені кошти для публічного сектору, збільшення ефективності та продуктивності.

Так, аналітики Центру економічних і бізнес-досліджень LTD стверджують, що користь від даних для економіки Великобританії становитиме до 241 млрд фунтів стерлінгів за 2015-2020 роки. Не дивно, що максимальне використання ринкового потенціалу відкритих даних — це одна з цілей Цифрової стратегії Великобританії 2017.

В документі сказано, що дані є невід'ємною складовою економіки, потужність яких треба відкрити, а також підвищити рівень довіри населення до їх використання. Дані — це сировинний матеріал, що створює нові можливості до зростання бізнесу у всіх секторах, зміни підходів до того, як відбуваються інновації, просування, продаж і споживання послуг.

Потрібно заохочувати інноваційне використання даних, полегшуючи, де це можливо, доступ та використання даних, що зберігаються як урядом, так і бізнесом, працювати з бізнесом та навчальними закладами для посилення навичок роботи з даними, створювати правові рамки, які відповідають передачі даних, підтримують інноваційне використання даних у бізнесі та уряді, забезпечують надійний захист персональних даних та приватності.

Відкриті дані потрібні також для забезпечення більш ефективних і відповідальних адміністративних послуг.

Незабаром очікуємо презентації незалежного дослідження, що має на меті оцінити потенціал відкритих даних для української економіки від проекту "Прозорість та підзвітність в державному управлінні та послугах". Цікаво побачити конкретні цифри і факти про те, що вже має і може отримати економіка України завдяки відкритим даним. Адже потенціал і дані є.

Можливо, результати цього дослідження стануть поштовхом для бізнесу і влади почати шукати нові точки дотику і обміну інформацією. На рівних умовах.

Наразі ж потрібна висока або ж достатня якість даних, безперешкодний та рівний доступ до них і підтримка або ж не перешкоджання їх повторного використання. Все те, що записано в Міжнародній хартії відкритих даних, до яких долучилась Україна восени 2016 року.