News Sky

Складнощі імплементації: багатовимірність та неокресленість геополітичного концепту Міжмор’я

Автор: Остап Кушнір, PhDДослідник та викладач при Університеті Лазарського, Варшава, Польща

Термін «Інтермаріум» регулярно з’являється в сучасних академічних та політичних дискурсах. Наприклад, він використовується польськими чиновниками, включаючи польського президента Анджея Дуду, як синонім Ініціативи трьох морів.

| Newssky.com.ua

Інтермаріум лежить в основі численних академічних заходів у Польщі та Україні, що об’єднує фахівців з регіональних питань (Варшава, Острів Мазовецький, Чернівці, сьогодні).

Політичні партії та організації включають побудову Міжмор’я до своїх програм: від Конфедерації Незалежної Польщі у 1990х до сучасного ультра-правого «Азова» в Україні (тут і далі Міжмор’я та Інтермаріум використовуватимуться як синоніми). Останній представляє Міжмор’я як альтернативу Європейському Союзу і, до речі, доволі однозначно асоціюється з цим концептом в Західній академії.

Нарешті, журналісти, політичні аналітики, політики та автори соціальних мереж часто посилаються на Інтермаріум, щоб обґрунтувати політичні цілі та стратегії (наприклад, Юрій Гончаренко, Костянтин Федоренко, Андреас Умланд, Ірина Верещук, Святослав Юраш).

Однак я вважаю, що концепцію Інтермаріума слід винести поза межі проектів регіональної співпраці як занадто широку. Неоднозначність коннотацій терміну Інтермаріум та різноманітність його інтерпретацій роблять цю концепцію малопридатною для окреслення та стимулювання сучасних міждержавних відносин у східноєвропейському регіоні. Я вважаю, що після «Холодної війни» Інтермаріум став всеохоплюючим словом-жаргоном, яке емоційно надихає, але є мало практичним для розвитку регіональної співпраці.

Почну з того, що Інтермаріум в польській та українській політичній думці означає різні речі.

В польській думці, Інтермаріум проявляється в трьох різних, але не завжди розрізнювальних, концептуальних вимірах.

Перший стосується амбіцій Юзефа Пілсудського створити федерацію нових незалежних держав після розпаду Російської імперії в 1917 р. І в цьому вимірі відразу наштовхуємося на проблему: Пілсудський ніколи не визначав чітко, які держави слід запросити до федеративного блоку, а які — ні. Регіональне середовище кінця 1910-х років було мінливим і нестабільним, тому Пілсудський не міг передбачити, які країни відстоять свою державність після розпаду Російської імперії, а які ні.

Другий вимір представляє Інтермарум як широко інтерпретовануструктуру співпраці між усіма суб’єктами Центральної та СхідноїЄвропи. Цю структуру неможливо точно окреслити, оскільки її природа залежить від інтересів, бачень та уявлень, преферованих різними країнами регіону. В цьому вимірі варто розглядати всі останні бачення незалежної співпраці, окреслювані як «Міжмор’я». Наприклад, в 1990х, цей вимір експлуатувався польськими журналістами для зображення Вишеградської групи як Міжмор’я. Сьогодні, цей вимір використовується для зображення Ініціативи Трьох Морів як того самого «історичного» Міжмор’я.

Третій вимір представляє Інтермаріум як суто географічний регіон, який простягається або між Балтійським і Чорним морями, або між Балтійським, Чорним та Адріатичним морями. Географічний вимір безпосередньо пов’язаний із баченнями польського міністра закордонних справ Юзефа Бека з 1930-х років. Власне він запропонував переорієнтувати польську зовнішню політику в напрямку Адріатики. Тому, з одного боку, «Інтермаріум» Бека був таким же невизначеним щодо членства як і «Інтермаріум» Пілсудського; з іншого боку, «Інтермаріум» Бека був географічно — і геополітично — обширнішим конструктом.

Якщо говорити про Українські концептуальні виміри, то наприкінці 19 й на початку 20 століття, найбільш популярними баченнями організації регіонального простору були бачення вільної федерації держав. Ви можете сказати, що щось схоже в той же час виношував і Пілсудський. Однак українські концепції відрізнялися від польських оскільки передбачали або демократизацію та переформатування Російської імперії, або створення нової слов’янської федерації, в основі якої лежала б Україна. Найбільш яскравими прихильниками такого вільного федеративного бачення були Георгій Андрузький, Михайло Драгоманов та Михайло Чайковський.

Після Першої світової війни, одночасно зі спробами Пілсудського побудувати своє Міжмор’я, українські державні діячі активно розвивали «незалежну» Балто-Чорноморську співпрацю. Це, зокрема, видно з цілеспрямованих зусиль Павла Скоропадського та Симона Петлюри щодо розвитку міцних відносин з північними та південними державами, від Фінляндії до Туреччини. Пізніше ці зусилля продовжувались націоналістичними теоретиками та лідерами в 1930-40-х роках.

Відтак, українська та польська концептуалізації Інтермаріуму слідують різним історичним та геополітичним моделям.

В Українському контексті, термін «Інтермаріум» слід розглядати як привнесений з-за західного кордону; він не має чітких коренів в українській історіографії до початку 20 століття.

Українські інтелектуали та політики початку 20 століття будували свої бачення регіонального управління на традиціях традицій Київської Русі та козацької напівдержавності. Ці традиції зазвичай характеризували як «Балто-Чорноморська вісь,» а не «Міжмор’я». Натомість, польські історичні концептуалізації демонстрували чіткий сентимент до структур і традицій Речі Посполитої.

Українські концептуалізації регіонального управління часто були орієнтовані на південь й охоплювали кавказькі держави, Румунію, Болгарію та Туреччину. Польські концептуалізації були більш орієнтовані на південний схід й намагалися протидіяти Шведським, Російським та Німецьким експансіям.

Більше того, українські концептуалізації регіонального управління часом описували Польщу як чужорідний або конкурентний елемент; зокрема, таким було бачення Степана Рудницького.

Після розпаду СРСР, Польща й Україна продовжили будувати свої бачення регіональної співпраці окремо.

Як я вже згадав, Вишеградську групу часто називали відродженням Міжмор’я. Однак вона була дуже іншою. Так, з одного боку, вона включала більшість регіональних держав та забезпечила найвищий дипломатичний рівень діалогу з моменту створення концепції Інтермаріуму в 1917. З іншого боку, вона переслідувала абсолютно іншу логіку. Її цілями були взаємна підтримка та співпраця з питань членства в НАТО, інтеграції в ЄС, координації зовнішньої політики та поглиблення внутрішньої співпраці. Тобто, ціллю Вишеградської групи стало приєднання до Європейських та Транс-Анлатничних структур, а не регіональне само-утвердження всупереч тискові зі сходу та заходу.

Україну не запросили приєднатися до Вишеградської групи. Так само як і не запрошують приєднатися до Ініціативи Трьох Морів (говорять, обіцяють, окреслюють можливості, але офіційно не запрошують). Спроби українського президента Леоніда Кравчука дипломатично натиснути на західних сусідів на початку 90-х не дали плодів. Польща та деякі інші держави Вишеграду йшли дорогою, яка вела до європейських та трансатлантичних союзів, а Україна сприймалася як непотрібний тягар. Навіть обіцянки надати «ядерного щита» — так званий «план Кравчука» — якими президент спокушав країни східної Європи, не були переконливими.

Подивившись на невдачі Кравчука, наприкінці 90-х років президент Леонід Кучма спробував реалізувати геополітичний потенціал Балто-Чорноморської осі без Польщі. Він провів конференцію в Ялті 10-11 вересня 1999, яка завершилась закликом створити міжурядову організацію, що об’єднала б регіональні держави від Скандинавії до Середземномор’я. Однак голосний заклик залишився голосним закликом. Геополітична несумісність східноєвропейського регіону перешкоджала будь-якій послідовній інтеграції. Президент Білорусі Олександр Лукашенко не був присутній на конференції, і це відсторонило Білорусь від ініціативи. Представники країн Балтійського моря виявляли зацікавленість, але стриманість; вони надавали перевагу інтеграції з НАТО, ЄС та Північною Європою. Росія була категорично проти. Туреччина інвестувала свою увагу в ОЧЕС.

Зрештою, мало що в баченнях та бажаннях регіональних держав змінилося й досьогодні.

Якщо проектувати на сучасне геополітичне середовище, оригінальна концепція Міжмор’я виглядає як мішанина геополітичних цілей, сформованих під впливом історичнихсимпатій та із часто завищеними прагненнями. Польща та Україна як найбільші держави в регіоні трактують ці цілі по-різному, хоча обидві використовують термін «Іетермаріум.»

Польща та Україна, як прямі «нащадки» концепції Міжмор’я, воліють розвивати двосторонні відносини в європейських та трансатлантичних структурах, що явно суперечить оригінальним концептуалізаціям Пілсудського та інших інтелектуалів на початку 20 століття.

Дослідниця Дарія Наленч зазначає, що втілення оригінальної концепції Міжмор’я вимагає реалізації щонайменше трьох основних передумов:

(1) вільна воля регіональних держав створити дієву міжнародну організацію на федеративній основі;

(2) ослаблена Росія, яка або прийме, або не зможе запобігти появі Міжмор’я;

(3) не-перешкоджання західних держав або, принаймні, їх нейтралітет в процесі формування Міжмор’я.

Ці три передумови ще ніколи й нікому не вдалося зреалізувати. Навіть під тиском нацистської Німеччини наприкінці 30-х років, Польща не могла знайти надійних союзників у регіоні; це служить ще однією ілюстрацією історичної контрпродуктивності концепції Міжмор’я.

Відтак, повертаючись до сьогодення, регіональну співпрацю варто розвивати, але не апелювати до концепції Міжмор’я.

Не варто також називати Міжмор’ям інші проекти регіональної співпраці, які таким не є. Наприклад, Ініціатива Трьох Морів, Вишеградська Група, чи ОДЕД-ГУАМ.

Як на мене, то Міжмор’я є чудовим й дуже амбітним проектом регіональної співпраці, яким повинні сьогодні займатися історики.

Новости по теме
В Украине упростили механизм вывода банков с рынка и удовлетворения требований кредиторов.

В Украине упростили механизм вывода банков с рынка и удовлетворения требований кредиторов.

Президент Владимир Зеленский подписал Закон № 1588-ІХ "О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины относительно совершенствования механизмов вывода банков с рынка и удовлетворения требований кредиторов этих банков".

Цензор.НЕТ

Американские и европейские парламентарии выступили с заявлением против  «Северного потока - 2».

Американские и европейские парламентарии выступили с заявлением против «Северного потока - 2».

Американский сенатор и 10 европейских парламентариев выступили с заявлением по поводу соглашения между Вашингтоном и Германией о завершении строительства газопровода "Северный поток - 2".

Цензор.НЕТ

Главные новости 2 августа: СБУ против Кивиных  «Патриотов» , ограничения для невакционированных украинцев.

Главные новости 2 августа: СБУ против Кивиных «Патриотов» , ограничения для невакционированных украинцев.

СБУ пресекла деятельность "Патриотов за жизнь", сотрудник УДО среди бела дня до комы избил киевского танцора, в жизни не получивших прививок украинцев могут появиться ограничения, - главные новости страны 2 августа.

Цензор.НЕТ

Минкульт создал цифровую карту мероприятий, которые пройдут по Украине в рамках празднование 30-летия Независимости.

Минкульт создал цифровую карту мероприятий, которые пройдут по Украине в рамках празднование 30-летия Независимости.

Министерство культуры и информационной политики (МКИП) создало цифровую карту мероприятий ко Дню Независимости Украины с информацией по областям.

Цензор.НЕТ

Коронавирус в Крыму. Новые ограничения - Крымское утро

Коронавирус в Крыму. Новые ограничения - Крымское утро

Что с динамикой заболеваемости? Помогают ли новые карантинные ограничения снизить темпы заболеваемости? Как меняются правила въезда и выезда и Крыма? В Крыму за 1 августа зарегистрировали 373 человека с коронавирусом. Об этом сообщил российский гл...

2

Пожары в Турции и последствия для Крыма - Крымский вечер.

Пожары в Турции и последствия для Крыма - Крымский вечер.

О каких масштабах стихийного бедствия идет речь в Турции? Есть ли угроза лесных пожаров для Крыма? И какой эффект пожары в Турции могут оказать на туристический сезон в Крыму? Украинская и российская авиации оказывают помощь Турции в тушении лесны...

2 224

РФ хочет вернуть ТКГ в Минск. Ответ Украины - Итоги 02.08.21

РФ хочет вернуть ТКГ в Минск. Ответ Украины - Итоги 02.08.21

00:00 Смотрите в этом выпуске: 00:15 Россия хочет вернуть переговорный процесс по урегулированию ситуации на Донбассе в Минск. 01:11 Разрыв связей между Украиной и Россией продолжится независимо от того, что думает по этому поводу Владимир Путин, ...

Агрессивная паспортизация РФ. Успехи украинцев на Олимпиаде

Агрессивная паспортизация РФ. Успехи украинцев на Олимпиаде

"УКРАИНА НА САМОМ ДЕЛЕ" с ведущей Аленой Черновол. РФ продолжает агрессивную паспортизацию жителей ВОТ Украины. Какова реакция нашего государства? Олимпийские достижения Украины. Разбираем наши победы Об этом и не только говорим с гостями эфира: А...

«Месть за видео». Что происходит с белорусской спортсменкой Кристиной Тимановской

«Месть за видео». Что происходит с белорусской спортсменкой Кристиной Тимановской

Тимановскую пытались насильно увезти с Олимпиады в Токио в Минск. Теперь она просит убежища в Европе. Подписывайтесь на наш канал: Русская служба Би-би-си: Мы в соцсетях: Instagram: Facebook: Telegram: Twitter: ВКонтакте: Одноклассники: Яндекс.Дзе...

2

Как быстро и эффективно реанимировать дворники автомобиля.

Как быстро и эффективно реанимировать дворники автомобиля.

#новости​ #новостионлайн​ #новостиукраины #новини​ #свежиеновости​ #новостимира #лайт #лайфхаки #авто UA - Погана видимість – поширена причина ДТП. І ми зараз не про ті моменти, коли водій залив очі оковитою. Поговоримо про двірники. Часто у щоден...

4