Сашко Лірник: Баба Ялина


-Мняв! - сказав смугастий котик і подивився на мене зеленими очима...
Баба Ялина померла вночі. Уві сні.
Ще ввечері заходила провідати, розказувала про онуків, про курочок, про здоров'я і серце капосне. Принесла яєчок з десяточок.Ну як воно буває між сусідами.
За здоров'я пожалілися одне одному.А серце воно у всіх серце. Один Бог святий знає коли воно зупиниться.
От і зупинилося.
Ну хоч не мучилася баба Ялина.
Хоча чому баба? Ще молода зовсім. З моєю мамою в одному класі вчилася. Краще казати тітка Ялина, але в селі так- раз уже темну хусточку носиш ,то баба. Ну і онуки вже є. Тож нікуди не дінешся. Баба.
-Мняв!- знову сказав котик і переступив лапками на порозі.
А ніби вчора сини баби Ялини Вася і Юрко вчили мене матюкатися і ловити руками рибу в бистрій течії з труби.
Там перетікає річечка в ставок.
І таки ловили! Коли Вася прийшов з армії, то крутив на турніку за хатою "сонечко". А я ,малий, заздрив його накачаним м'язам. А дівчата заглядалися...
Нема тепер дівчат на нашому кутку. Та і людей нема.
Ото тільки баба Ялина, та Гальошина хата, та тітка моя Маруся. А там далі якісь городські з Києва хату купили,
А тепер і баби Ялини не стало.
Тільки кури її збилися на ганку під дверима і все чекають що вона вийде.
-Мняв!- сказав котик,дивлячись мені в очі.
Він ,бідний, схуд за ці дні, поки бабу Ялину ховали. Хто там за ним дивився... От нарешті прибився до нашої хати.
Дер! Дер! В двері вночі.
Як вовчик із казочки про солом'яного бичка.
А я і відчинив.
Тепер дивимося один одному в очі.
І я розумію що це вже все. Це вже мій котик. Не кидати ж його. Воно, сердешне, само прибилося і допомоги попросило...
А я ж думав вже хату на зиму закривати, тітку до міста забирати....
-Мняв! - знову сказав котик.
-Чого ти нявкаєш? Посунься! - З-за котика вигулькнув маленький домовик і по хазяйськи зайшов до сіней. Обминув мої ноги, глянув на клямку дверей. Клямка слухняно відскочила, і домовик прослизнув в хату.
Став посеред кімнати, незадоволено глипнув на сорокаватну лампочку і розгледівся.
Піч де? - суворо запитав домовик.
Ну, як сказати,- промимрив я.-Розібрали давно.Місце займала.. І взагалі... У нас он в сінях балон газовий стоїть і плитка.
-Балон, плитка,,,- перекривив мене домовик.- Не господар а гівно! Як ти без печі живеш?
-Та я тут і не живу. Я в місті більше..( І чому я виправдовуюсь?)
-Тепер тут будеш жити!,- безапеляційно заявив домовик.- І пічку поставиш. Бо куди я кота подіну взимку?
Цього кота?- по дурному запитав я.
-Цього, цього. А якого ж іще? Ми своїх не кидаємо!
-А де він раніше дівався?- обережно поцікавився я.
- Ти тупий?- розсердився домовик.- Де дівався? На печі жив. Ми разом жили. У Ялини. А тепер Ялина померла, то перебираємось до тебе. Ти ж наш, сільський? От і роби щось!
Пічку постав , вікна синькою помалюй, віника нового купи!
давай,не лінуйся! А то моду взяли -прямо всі городські аж не можу. Ти ще мені по московському цвенькати почни!
Домовик визвірився на мене, аж зашпори зайшли десь по плечах.
-Та нє, я по московському не буду!- обурився я.
-Ну хоч щось.- буркнув домовик.
-Мняв!- сказав котик все ще на порозі.
Домовик простяг долоньки до кота :"Ти чого нявчиш? Як до миски, то перший біжиш, аж мене відштовхуєш! А як до діла,то прямо кошеня якесь манєньке! Давай заходь уже!"
Кіт пом'явся перед дверима і раптом відповів хрипким голосом:" Та не можу я! Ти ж знаєш, що господар спершу запросити має.Ну там хліб-сіль, і всьо такоє."
Домовик гмикнув і глянув з під лоба на мене: "Ти ж не проти?"
Я тільки ловим розритим ротом повітря, стовпіючи від такого нахабства.
-Він не проти!,- повідомив домовик новину коту,- Заходь! А хліб і сіль самі знайдемо. Он на столі в кульках лежать. Заходь!
Кіт обережно просочився в хату, переступаючи через мої тапочки.
-"Ну що,господарю, в добрий час, так би мовити!,- радісно підморгнув мені домовик,- Діставай чарки і цибулю з хлібом.А самогон у мене свій. Ялина багато нагнала.На городі закопала.Думала що я не знайду. Ха! Да,і коту шось кинь, бо голодний він.Тільки зразу багато не давай, бо він міри не знає. Обжереться, а потім ригати буде!"
-Жлоб!,- сказав кіт.
-Не жлоб, а хазяйновитий!,- жорстко припечатав домовик,- Вас не поганяти, то все господарство за вітром піде!
Тепер, поки вони вдвох з котом хроплять на дивані під грубкою, я шукаю в інтернеті оголошення. Хто може пічку викласти до ладу.
Ну і,звісно, хату не покину.
Бо ми своїх не кидаємо!

Новости по теме

В ближайшие дни украинцев ждет «весенняя» погода

В ближайшие дни по Украине ожидается по-настоящему весеннее тепло. Как выяснили журналисты «Фразы», такой прогноз дали в Гидрометцентре.

Украина опередила Францию в рейтинге эффективности борьбы с изменениями климата.

Украина заняла 17 место среди 58 стран мира в рейтинге, что показывает индекс эффективности борьбы с изменениями климата-2020.

1

В чем встречать год Крысы: маг озвучил рекомендации.

Главное, чтобы одежда и закуски понравились Крысе, сказал маг

12 25

Продовжуючи переглядати Новости Украины (UAZMI), ви підтверджуєте, що ознайомилися з Правилами користування сайтом, і погоджуєтеся на використання файлів cookie