Какой космос, когда нет метро на Троещину?

Или почему нам необходимо развивать космическую индустрию

Коли починаємо говорити про космічну індустрію, абсолютна більшість або не знає, що така взагалі в Україні є, або вважає її надто дорогим проєктом для держави. Стандартний аргумент: який космос, коли немає метро на Троєщину? Втім, я впевнений, що саме космос може стати тим драйвером зростання для української економіки, якого вона наразі потребує.

Що маємо зараз

Україна має повний цикл виготовлення ракет та космічних апаратів. Для порівняння: такий самий потенціал є ще у 9-ти країн світу. Поки що це лише номінальний актив — підприємства не створили робочої бізнес-моделі для реалізації повного виробничого циклу, але це цілком реально завдяки сильним командам українських фахівців, які все ще у нас працюють. Все ще, тому що зараз ми переживаємо шалений відтік кадрів за кордон. Індустрія втрачає 5−8% спеціалістів щорічно — їм просто ніде отримувати в Україні гідну зарплату та цікаві завдання.

Зараз космічна індустрія України успішно виробляє окремі елементи для ракет (двигуни, ступені) та космічні апарати різних форматів. У нас є дуже сильний аналітичний центр космічного моніторингу, який приймає та обробляє дані з орбітальних супутників. Про майбутню негоду та землетруси ми завчасно знаємо саме завдяки цим спеціалістам. Вони ж отримують та обробляють супутникові знімки українських полів та кордонів. Уявіть, наскільки це важливо для країни у стані війни.

Тепер про погане: українська космічна індустрія існує не завдяки, а всупереч. Їй заважає низька ефективність господарської діяльності державних підприємств, повільність прийняття рішень, небажання впроваджувати нові підходи. Серед 17 підприємств індустрії 8 — збиткові, заборгованість працівникам складає 343 млн гривень.

Але головна проблема, на мій погляд, у відсутності справжньої амбітної цілі, яка б дала імпульс для реновації українського космосу та економіки країни в цілому.

Як змінилась світова космічна індустрія

Ми звикли асоціювати космос з перегонами двох держав — США та СРСР (до успіхів останнього вагомий внесок зробили українці й нам не варто про це забувати). Тоді підкорення космосу було виключно політичною метою, під яку обидві країни витрачали шалені гроші, не намагаючись зробити індустрію комерційною.

Після закінчення перегонів та перемоги США необхідність безкінечно вкладати в космос відпала: індустрія пережила стагнацію та відродилась в той момент, коли її відкрили для приватних компаній, які, в свою чергу, тепер працюють над тим, щоб зробити її прибутковою. Ракети стають багаторазовими, вартість запуску 1 кг вантажу на орбіту дешевшає (з $30 000 до $3 000), супутники стають мініатюрними.

Разом з тим розвиваються суміжні космічні ринки: орбітальні сервіси, VAS (value added services) космічних даних, космічне право та страхування, робототехніка для космосу, космічний туризм, конструювання у мікрогравітації, видобуток корисних копалин у космосі, сонячна енергія з космосу, низько-орбітальні комунікації (інтернет).

Більш ніж ракети

Найближчим часом людство буде вирішувати проблему довгострокового перебування людини в космосі, а це питання харчування, доступу до джерел енергії, обміну інформацією, матеріалознавства, виробництва товарів та будівництва житла, а також функціонування біологічного тіла.

Наступним великим кроком має стати забезпечення стабільної життєдіяльності людини в космічних умовах: держави-лідери працюють над проєктом Місячної бази та нових орбітальних станцій. Україна має зробити свій вагомий внесок в досягнення цих амбітних цілей. У нас для цього є багато напрацювань — наприклад, проєкт Місячної бази та космічних транспортних систем.

Засвоєння космосу одночасно розвиває всі суміжні сектори економіки країни, виконуючи роль мультиплікатора економічного зростання. Але щоб це реально спрацювало, треба затвердити Національну космічну програму, фінансово оздоровити державні підприємства космічної індустрії та відкрити космос для приватних компаній.

Нова місія української космічної програми: створення екосистеми компаній для економічного розвитку та забезпечення безпеки і добробуту громадян на Землі та поза її межами.

Необхідні перші кроки

Нам треба відкрити українську космічну індустрію приватним компаніям та міжнародним інвесторам через трансформацію підприємств. Залучення приватного сектору до космічної індустрії - тенденція останніх 20 років у всьому світі.

Перший крок вже зроблено — новий закон про космос відкрив індустрію для приватних компаній. Наступний крок — корпоратизація, що допоможе осучаснити та мобілізувати вмираючі підприємства радянського типу, запровадити бізнес-логіку та ринкові принципи роботи, зробити їх прибутковими та конкурентноздатними на глобальному ринку.

Державний та приватний сектори повинні мати власні взаємодоповнюючі ролі для створення цілісної системи, де держава (маю на увазі Державне космічне агентство) — регулятор ринку та замовник, а державні та приватні підприємства — виконавці. Приватний сектор працює з новими ринками, які є занадто ризиковими та дороговартісними, стаючи драйвером розвитку індустрії. Державний сектор вільно конкурує з приватним, прагне бути ефективним та конкурентноздатним.

Український космос має бути раціональним: за 28 років ми накопичили власні розробки та технології, які досі ніхто не спробував хоча б інвентаризувати. Зараз це розрізнена купа патентів та документацій, яку ми плануємо капіталізувати на базі єдиної зручної онлайн-платформи, де технологію можна буде ідентифікувати для подальшого використання або інвестувати в її подальшу розробку.

Цілі

Україна — держава без власних супутників на орбіті, незалежного доступу до космосу та сучасної ракети-носія. В XXI сторіччі це вже питання не просто престижу, а безпеки країни. Ми звикли доволі зверхньо ставитись до «некосмічних» держав, забуваючи, що свої супутники на орбіті вже мають Нігерія та Гана, але не ми. Заради справедливості варто сказати: Україна брала участь у кількох міжнародних проєктах, які мали дати нам і супутник, і доступ до космосу, і ракету-носій. Маю на увазі «Либідь», будівництво космодрому в Бразилії та ракету-носій «Циклон-4». Наразі жоден з них не спрацював та коштував державі $1,5 млрд збитків. Команда агентства розробляє стратегію, яка допоможе нам вийти з цих проєктів з мінімальними втратами та обернути наші активи та потенціал на користь державі.

До 2025 року маємо забезпечити створення екосистеми:

— зростання частки приватного сектору до 50% від ринку;

— зростання космічного ринку України на 200%;

— капіталізацію створених компаній — $1 млрд.

А також суб'єктність, що означає:

— незалежний доступ України до космосу;

— 100% покриття території України власною супутниковою системою ДЗЗ високої роздільної здатності;

— участь у міжнародних місіях засвоєння Місяця.

Як говорив наш земляк Гліб Лозино-Лозинський: «Хто сильний в космосі, той сильний і на Землі». Тож будемо сильними та виробимо в собі звичку покладатись на власні сили і розум. Метро на Троєщину обіцяти не буду, хоча і вважаю його не менш важливим, ніж проєкт Місячної бази. Далі буде!

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения НВ

Новости по теме

Это страшнее, чем пустые больницы

Знаете, что было в Одесском аэропорту, когда туда привезли тесты из Китая? Представители разных регионов подрались между собой за эти коробки

3 31

Весь мир на карантине. Какого черта вы с нами творите?

Некоторые эксперты говорят, что все это может занять недели, а не месяцы. На кону — будущее

4 11

О дефолте и Covid-19. Что должен понять Зеленский

Из-за кризиса МВФ и официальные кредиторы, возможно, и будут готовы предоставить Украине какую-то поблажку, но стране все равно необходима программа структурных реформ

3 2

Украина опустила занавес

Чем жила страна 27 марта 2020 года

3

Как правильно затянуть пояса, чтобы пережить пандемию.

Как найти деньги для того, чтобы остановить пандемию и не остановить при этом экономику и прибыли каждого гражданина?

2 1

Продолжая просматривать Новости Украины (UAZMI), вы подтверждаете, что ознакомились с Правилами пользования сайтом, и соглашаетесь на использование файлов cookie