Здавалося б, сумніватися в тому, що собаки люблять своїх власників не довелось — що ще можуть означати всі ці облизування та виляння хвостом? Проте вчені вирішили розвіяти останні сумніви, науковим способом довівши, наскільки саме наші вихованці люблять нас, пише Live Science.
За словами професора психології в Університеті штату Арізона та директора Університету кінологів Клайва Вінна, він абсолютно переконаний, що "наші собаки люблять нас". Однак невролог з Університету Еморі в Джорджії Ньютон Грегорі Бернс пішов далі і вирішив не обмежуватися лише словами, а досліджувати собачий мозок.
Після смерті одного зі своїх улюблених псів він вирішив провести дослідження. Для цього він спочатку навчив свого прийомного собаку Келлі та інших собак зокрема експерименту спокійно переносити шум усередині камери МРТ, а потім проаналізував активність їхнього мозку.
У ході дослідження він наразив собак на вплив різних запахів, у той самий час знайомих та незнайомих людей та собак. Вчений виявив, що у всіх 12 тварин, які брали участь у дослідженні, активізувалася нюхова зона мозку, де їм пропонували речі тієї чи іншої людини, тварини. Проте найцікавіше відбувалося тоді, коли їм давали понюхати речі власників — у цей момент спалахнуло хвостате ядро, область, яка пов'язана з психічними процесами вищого рівня, наприклад:
- емоції;
- мотивація;
- винагорода;
- романтичні почуття.
Результати цього дослідження було опубліковано ще у 2015 році. Наступного року було проведено додаткове дослідження, у якому взяли участь 15 собак. Тоді Бернс виявив, що 86% реципієнтів продемонстрували аналогічний чи вищий рівень активації хвостатого ядра у відповідь похвалу, ніж їжу.
У новому дослідженні Вінн із колегами також виявили, що вихованці схильні віддавати перевагу своїм вихованцям їжі. Для цього вони провели експеримент: вчені поставили на відстані 2 метрів від вихованців миску з їжею та господаря, який щойно повернувся з роботи, а потім власник починав поступово віддалятися. Виявилося, що з 8 із 10 випадків собаки віддавали перевагу їжі господарю.
Ще одним підтвердженням безмежної любові вихованців виявилося дослідження Такефумі Кікусуї зі Школи ветеринарної медицини Університету Адзабу в Японії. Вони з колегами виявили, що собаки здатні проливати сльози під час возз'єднання з господарем після тривалої відсутності.
Надихнувшись історіями собак, які викопують своїх власників після бомбардувань Лондона під час Другої світової війни, Він з колегами провів ще один експеримент, у якому взяли участь 60 собак та їх власників. Дослідники попросили власників вихованців залізти в коробки і вдати, що вони в біді. Результати дослідження свідчать, що 1 з 3 поспішив на допомогу своєму власнику та "врятував" його.
У той же час дослідники попереджають, що людям необхідно розуміти, що справа зовсім не в них, а у вихованцях. Справа в тому, що собаки народжуються із чудовою здатністю формувати міцні емоційні зв'язки з представниками різних видів, яких вони зустрічають протягом перших трьох місяців свого життя.
