«Такого приниження ми не бачили». Українські біженці тікають з Росії в Європу

За три місяці до Санкт-Петербурга прибуло понад 5 тисяч біженців з України. При цьому офіційно переселенців місто не приймає, допомога їм не організована, а путінські 10 тис. отримали одиниці. Якщо люди працездатного віку, хай і неофіційно, влаштовуються на роботу, то літні люди залишаються без пенсії – і української, і російської. У цих умовах навіть ті, хто займає проросійську позицію, починають думати про виїзд до Європи. Місцеві ЗМІ розповіли історії людей, котрі визнають, що у Росії стало нестерпно жити.

На Московський вокзал Олександр Барсков прибув 12 квітня. У підвалі свого будинку в Маріуполі він провів 18 діб і втратив 8 кг, за два місяці мирного життя в Росії повернув лише два.

«Там я отримував пристойну пенсію, думав, що мені таку ж дадуть і за російськими мірками. А мені сказали, що «ти тут ніхто і звуть тебе ніяк», – зазначає Олександр Георгійович. – За сьогоднішніх технологій, ви що, не можете запитати мою справу? Мені одна мадам, старший лейтенант, сказала у віконце: А чого ви сюди приїхали? Їдьте до Польщі. Там вас прийматимуть».

Інша мешканка Маріуполя Тетяна бідкається на великі ціни та каже, що у рідному місті було краще. На дорогу до Петербурга і на перший місяць життя у місті пішло 136 тис. рублів. Чоловік Тетяни, інженер до бойових дій, улаштувався неофіційно зварювальником. За місяць дванадцятигодинних змін йому заплатили 50 тис. Цих грошей не вистачить, щоб утримувати сім'ю із трьох дорослих та дитини.

«Ми не розуміємо, що нам робити далі. Може, мали рацію ті люди, які поїхали до Європи? Там теж бюрократія, але швидше дають документи. У тій же Прибалтиці тобі одразу дають папірець, і ти з ним можеш іти влаштовуватися на роботу, – каже Тетяна. – Багато людей розчаровані. І справа навіть не в гуманітарній допомозі, а в тому, щоб людина відчула, що про неї думають, дбають».

Источник: glavcom.ua